Зброя нової холодної війни

"Через без малого тридцять років після розпаду Радянського Союзу світ спостерігає нову версію холодної війни, – зазначає автор статті. – Фактично вона почалася близько десяти років тому, після того як знову економічно зміцніла Росія почала давати відсіч США у зовнішній політиці і в політиці безпеки. правда, на відміну від старої холодної війни (…), нова війна в значній мірі розгортається в економіці. (…) І не тому, що Росія стала настільки сильною в економічному сенсі, який вона здавалася під час сировинного буму в нульові , а піт ому, що США вторглися в основну сферу росіян. За допомогою спірною з екологічної точки зору технології фрекінгу їм за майже 10 років вдалося стати важливим гравцем як на газовому, так і на нафтовому ринку (…) ".

"Справжній прорив в газовій галузі стався в минулому році: збільшивши видобуток на 11,5% до 864 млрд кубометрів, американці не тільки досягли історичного максимуму – вони давно відправили багаторічного лідера Росію на друге місце, – в 2018 році США вперше стали нетто-експортером газу ", – йдеться в статті.

"Зростає насамперед експорт зрідженого газу (СПГ) з допомогою танкерів: в 2018 році він зріс в порівнянні з попереднім роком на 50%", – зазначає видання.

"Але все це не зрівняється з 200,8 млрд кубометрів газу, які в минулому році поставила в інші країни Росія – в Європу і Туреччину, так як інших маршрутів експорту немає. З початку експорту зрідженого газу США в 2016 році по сьогоднішній день в Європу було поставлено 10 млрд кубометрів американського газу ", – підкреслює Штайнер.

Проте, США знають, що за допомогою фрекінгу вони зможуть здобути більше газу. "Використовуючи аргумент про те, що Європі потрібно звільнитися від газової залежності від Росії, вони просувають свої інтереси не тільки в Данії – вони також прийняли закон, який може бути застосований проти операторів" Північного потоку-2 "і його спонсорів. США бояться конкуренції з Росією, сказав деякий час назад в інтерв'ю з Die Welt міністр енергетики РФ Олександр Новак ". З ним погодився в розмові з виданням і керівник Американської торгової палати в Росії Алексіс Родзянко.

"Дві енергетичні держави вступають в конфлікт не тільки в Європі, але і на великому ринку Китаю. Незважаючи на те, що зараз провідну роль там грають світові гіганти СПГ Катар, Австралія і Малайзія, а США лише поступово заходять в галузь, внаслідок загострюється торгового спору між США і Китаєм Пекін знову побічно просигналізував американцям, що отримати вигоду з цього можуть російські експортери газу. (…) Чим проблематичніше ставатимуть стосунки Америки і Китаю, тим агресивніше США будуть прориватися на європейський ринок, п рогнозіруют аналітики ".

"Інтенсивний фрекінг в США змінив конкурентну боротьбу не тільки в газовому секторі, а й в нафтовій галузі, – продовжує видання. – Міжнародне енергетичне агентство говорить про початок нової ери, адже сьогодні США стали найбільшим виробником нафти в світі і обігнали таким чином класичні видобувні країни – Саудівську Аравію і Росію ".

Якщо завдяки поліпшенню технологій видобуток нафти стане для США ще більш дешевої, ціна на нафту продовжить падати, що дасть відчутну навантаження на і без того ослаблений бюджет Саудівської Аравії і Росії, вважає автор статті.

"Ринок зброї – третій великий сектор, де Вашингтон і Москва вступають в економічне протиборство. На відміну від газового і нафтового секторів, це суперництво не ново. Але тенденції говорять про те, що США і тут обмежують можливості росіян. Як повідомив в березні Стокгольмський інститут дослідження проблем миру SIPRI, з 2014 по 2018 рік у порівнянні з попереднім 5-річним періодом США збільшили свій експорт озброєнь на цілих 29% і займають 36% світового ринку. Росія, частка якої становить 21% світового ринку, посідає друге місце, проте їй при йшлося зазнати збитків і втратити, за даними SIPRI, 17%. Цьому сприяли американські санкції, спрямовані проти російського сектора озброєнь. Також і американські санкції проти "Північного потоку-2" повинні тепер допомогти в газовому змаганні, – пише Die Welt. – Адже то , що при всій політиці в підсумку йдеться про економічну вигоду, одного разу вже влучно сформулював колишній президент США Білл Клінтон: "Це економіка, дурник".

Джерело: Інопреса

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *