Спікер УПЦ КП назвав хід прихильників автокефалії наймасштабнішим Хресним ходом за всю історію УПЦ КП і порівняв його з Майданом. За його оцінкою, в заході взяли участь не менше 150 тисяч українців.
Втім, підрахунки МВС дещо скромніші: в поліції налічили 65 тисяч учасників. Ці цифри представляються об’єктивнішими. Та і кому як не державі краще знать, адже делегації спрямовувалися не стільки єпархіями, скільки РДА.
Слід зазначити, що порівняння з Майданом звучали часто. Хресний хід УПЦ КП давно став політичним дійством. Велика кількість жовто-блакитних і червоно-чорних прапорів у учасників "Молитви за Україну" відмічали багато оглядачів.
Крім того, уперше від Володимирського собору до Володимирської гірки пройшов Президент Порошенко з дружиною та високопоставленими чиновниками. Вітаючи глядачів, глава держави час від часу махав рукою і кричав "Слава Україні!" та "Хай живе Єдина помісна церква!". Незважаючи на жару, Петро Олексійович виглядав радісно, немов передчуваючи швидке отримання Томоса про автокефалію української церкви. Одного разу, чи то від почуттів, що переповнювали його, чи то від перегріву, Президент забувся, і його права рука зметнулася в нацистському вітанні "від серця до сонця" (дивіться з 53 хв. 18 с.).
Політичну складову заходу посилив і глава УПЦ КП Філарет, який говорив про "європейський вибір" князя Володимира і переможне створення "правдивої української церкви" завдяки "енергії нинішнього нашого Президента".
Приєдналися до ходу і представники УАПЦ, близько тисячі вірян якої провели свій окремий Хресний хід напередодні, в день Св. Рівноапостольної княгині Ольги.
Окремий хресний хід Макарія викликав несхвалення колишнього глави Державного комітету у справах національностей і релігій проф. Олександра Сагана, який побачив в цьому свідоцтво відсутності взаєморозуміння між УАПЦ і УПЦ КП і мало не саботаж об’єднання українських церков. Тому 28-го липня в УАПЦ продемонстрували, що не відмовилися від прагнення до Помісної церкви. Проте про повну єдність з Філаретом говорити все ще не доводиться. Заяви Макарія від 24 і липня виражають його скепсис щодо можливості об’єднання церков під керівництвом Філарета.
Відповідно, говорити про хід 28 липня як про Хресний хід Київського Патріархату можна лише з натяжкою. У нім взяли участь не лише віряни, але й атеїсти, що виступають за українську автокефалію з патріотичних міркувань.
Виступив з промовою представник Вселенського патріархату митрополит Гальський Еммануїл. На жаль, нічого такого, чого не було б відомо раніше, зокрема про те, коли буде підписаний Томос, віряни не почули. Митрополит завірив українців в тому, що Константинополь як "Церква-Мати" не залишить їх сиротами і почав процедуру, спрямовану на надання автокефалії.
Втім, на Володимирській гірці з Президентом і представниками Вселенського Патріархату зібралися не лише прихильники автокефалії. Були також Предстоятель УПЦ Блаженніший митрополит Онуфрій, який застерігає від створення політиками паралельної церковної структури та форсованої легалізації розкольників. Він говорив про отримання князем Володимиром благодаті, радість спілкування з Богом, любов, милосердя, а також про важливість збереження неушкодженої православної віри.
Був присутнім також і Верховний Архієпископ УГКЦ Святослав, який хоч і заявляв про невтручання в справи православних, надихнувшись національним гімном, призвав українців об’єднатися в ім’я нашої країни подібно до Майдану 2013-2014 років. При цьому у своїй промові він також назвав Вселенський Патріархат "нашою материнською Церквою". Як сприймуть це у Ватикані й в самому Константинополі – залишається загадкою.
Втім, більшість тих, що пройшли шлях до Володимирської гірки не змогли почути ці розмови наживо, оскільки прохід їм перегородили правоохоронці. Як-не-як, там знаходилося перша особа. Присутні могли подивитися виступи гаранта й ієрархів на величезному екрані, встановленому на Михайлівській площі. Але все одно багато хто був невдоволений. Повною мірою відчути причетність до важливих персон не вдалося. До того ж, у народу теж завжди є, що сказати главі держави… Тому, нажарювавшись під пекучим сонцем за час більш ніж годинного очікування і самого 45 хвилинного ходу, втомлені паломники стали розходитися у пошуках прохолоди. Загалом, організація президентського заходу могла би бути й трохи краще.
Більше пощастило тим, хто коментував відеотрансляції на Youtube. Вони мали можливість співати дифірамби Президентові, закликати інших підтримати його на виборах, виражаючи йому підтримку від імені різних регіонів країни.
Попри це, на думку експертів, Хресний хід став поразкою Порошенка. Ось і головного «переможця» Павленка звільняють з посади!
Як відомо, за день до "Молитви за Україну" відбувся Хресний хід УПЦ. Незважаючи на провокації, захід пройшов в цілому спокійно. Віряни УПЦ продемонстрували здатність до самоорганізації. Хоча вони не несли такої кількості державної символіки, замість прапорів і транспарантів було багато корогов і ікон. Обличчя паломників не були такими захопленими й радісними, як в учасників "Молитви за Україну", виражаючи переважно зібраність, натхненність і молитовність. На деяких читалося занепокоєння за долю України і її церкви. Відчувалося, що відбувається для них – саме подвиг заради віри.
Гості з 12 помісних церков, що молилися разом з ними, відмітили гостинність "країни святих", численність богомольців і відчуття благодаті, що супроводжувало Хресний хід.
За інформацією організаторів услід за Блаженнішим митрополитом Онуфрієм по вул. Грушевського пройшли близько 250 тисяч вірян. Поліція традиційно применшила число богомольців вдесятеро, налічивши лише 20 тисяч. Священнослужителі УПЦ, знайомі з процесом організації ходу, доводять, що паломників було у декілька разів більше.
Дійсно, порівнюючи Хресні ходу 28 і 27 липня, правдоподібною видається оцінка чисельності Хресного ходу УПЦ як мінімум в 180 тисяч. Як і при марші "Молитва за Україну", у деякий момент прочани заповнили собою увесь шлях: голова ходу досягла Києво-Печерської Лаври, а хвіст тільки-тільки вийшов з Володимирської гірки. При цьому в порівнянні з УПЦ КП маршрут ходу УПЦ був довший і проходив по ширших вулицях столиці. Щільність же потоку була не менше, ніж у ходу на чолі з Президентом.
На думку експертів, Хресний хід УПЦ став поразкою Порошенком, оскільки продемонстрував розрив між Президентом і значною частиною суспільства. Говорять навіть, що хтось приєднався до ходу, щоб продемонструвати незгоду з діями влади. Але швидше за все, уся "політична" мотивація полягала в тому, що якщо влада відвернулася від людей, їм немає на кого сподіватися, окрім як на допомогу єдиновірців і Бога. На відміну від політиків, Господь чує їх молитви про мир в країні, зміцнення сил, терпіння і здоров’я. Отже багато хто не в тому положенні, щоб хотіти добути щось зовнішнє – автокефалію, наприклад. Багато хто просто виживає. Як би не втратити й того, що є! Тим більше якщо йдеться про вірян "другого сорту". Адже у складне сьогодення розраховувати можна тільки на себе: дасть Бог здоров’я, світ і любов в сім’ї, можливість спертися на плече брата по вірі – значить, все буде добре. Виживуть прості люди – виживе й Україна.
Источник: