Про це йдеться в прогнозі Національного банку України, опублікованому в п'ятницю, 7 і лютого, на сайті регулятора.
Як сказано в інфляційних звіті за січень 2020 року, досвід інших країн, які успішно знизили інфляцію після введення режиму інфляційного таргетування і проходили період зміцнення своїх валют, показує, що негативні наслідки ревальвації по послідовної макроекономічної політики, є переважно короткостроковими.
В той же час такі переваги є довгостроковими і сприятливими для сталого економічного зростання. З одного боку, зміцнення гривні стало основним фактором зниження інфляції, а з іншого боку, зміцнення гривні пояснює зниження доходів експортерів у гривневому еквіваленті та призвело до втрат доходів для бюджету. Однак такі наслідки також не однозначні. Посилення національної валюти забезпечило зменшення вартості імпортованої сировини і головне – інвестиційного імпорту, і це відбувалося без погіршення зовнішньоторговельної позиції України.
Поліпшилася також і конкурентоспроможність українських компаній в залученні робочої сили, важливо з огляду на значні обсяги трудової міграції. Ревальвація гривні разом з виваженою фіскальною політикою була одним з факторів стрімкого зниження відношення державного боргу до ВВП. Це, в свою чергу, впливало на оцінку ризиків інвестування в українські активи з боку зовнішніх інвесторів, суверенні рейтинги країни. Як наслідок, знизилася вартість обслуговування нового боргу і покращилася його валютна структура.
Нагадаємо, як повідомляв УРА-Інформ, споживча інфляція більшу частину 2020 буде знаходитися нижче цільового діапазону 5% ± один процентний пункт. Вона повернеться в його межі в кінці року і надалі залишатиметься близькою до мети 5%.