При катаракті кришталик стає каламутнішим, за рахунок чого на сітківку падає нечітке розсіяне світло. Від цього погіршується як зір загалом, а й сприйняття контрасту і потрібне лікування катаракти.
Поняття катаракти
Катаракта – одне з найпоширеніших захворювань у людей старшого покоління, пов’язане з помутнінням кришталика ока.
Одна з основних функцій кришталика – заломлення світла, що проходить через нього. У здоровому стані він кришталево прозорий, завдяки чому людина бачить без перешкод. Кришталик при катаракті безповоротно втрачає прозорість. У зв’язку з цим у хворого з’являється відчуття завіси перед очима. Зір помітно погіршується, предмети здаються розмитими і менш чіткими, доводиться докладати зусиль, щоб щось розглянути.
Наслідком є не лише загальне погіршення гостроти зору — при несвоєчасному зверненні до лікаря-офтальмолога хвороба прогресує до настання повної сліпоти.
Основна причина захворювання – природне старіння організму та вікові зміни в очах. Крім того, на розвиток катаракти можуть значно впливати інші причини. Як зовнішні – погані екологічні умови, зайва теплова та променева дія, ультрафіолетове випромінювання, фізичні травми очей – так і внутрішні – куріння, зловживання алкоголем, надмірна вага, спадкові захворювання та інфекції під час вагітності.
У поодиноких випадках катаракта, як і глаукома, може бути викликана високим внутрішньоочним тиском.
Симптоми та ознаки хвороби
Одним із перших та головних симптомів захворювання є поступове зниження гостроти зору. Чіткість падає, створюється відчуття легкого серпанку перед очима, при цьому розвивається короткозорість. Помутніння кришталика найчастіше слабко виражене, тому виявити розвиток катаракти вдається лише щодо пізніх термінах. Ранні стадії розвитку хвороби можуть бути відзначені болючими відчуттями в очах, а також підвищенням внутрішньоочного тиску, якщо спільно з катарактою формується глаукома.
Крім зниження гостроти зору, слід звернути увагу на низку інших ознак. Один із ранніх симптомів, що зникає з розвитком хвороби, — двоїння зображення при погляді одним оком. Спалахи, відблиски, мерехтіння перед очима, що виникає переважно вночі, — серед відомих симптомів катаракти. Інша важлива ознака захворювання – розмита картинка перед очима, яка не коригується за допомогою окулярів чи лінз. Про розвиток хвороби може говорити посилення фоточутливості ока: людину починають турбувати та дратувати джерела світла, особливо у нічний час. Про це можуть свідчити які виникають навколо джерел світла ореоли. Відтінки квітів для хворого стають блідішими, в цілому погіршується сприйняття кольору, особливо синіх і фіолетових відтінків.
Один із небезпечних та оманливих симптомів — тимчасове покращення зору. Людина, яка раніше носила окуляри або контактні лінзи, може перестати відчувати їх необхідність. Тим не менш, період підвищення гостроти зору зазвичай нетривалий – згодом зір знову почне псуватися.
При появі одного або кількох згаданих симптомів суворо рекомендується відвідати лікаря-офтальмолога для первинного огляду та отримання необхідної консультації. Своєчасне звернення до офтальмологічної клініки дозволить призначити лікування катаракти ока без операцій.
Діагностика катаракти
Найпростішим способом виявлення катаракти залишається спостереження за зовнішнім станом зіниці. Це легко можна зробити в клініці Офтальміка. Найлегше замутнення має викликати тривогу та стимулювати звернутися до лікаря для повноцінної діагностики очей.
Комплексне офтальмологічне обстеження включає візометрію (визначення гостроти зору), периметрію (визначення поля зору), тонометрію (вимірювання рівня внутрішньоочного тиску).
Крім того, перевіряється сприйняття кольору, проводиться біомікроскопія (обстеження очного яблука щілинною лампою) та офтальмоскопія з вивченням очного дна.
У тих випадках, коли через каламутність кришталика немає можливості якісно оглянути очне дно, використовують метод аутоофтальмоскопії, щоб оцінити рецепторний апарат на сітківці.
Інші обстеження включають офтальмометрію і рефрактометрію, ультразвукове дослідження ока, ультразвукову біомікроскопію, оцінку стану зорового нерва і сітківки електроокулографією, ретинографією та іншими методами.