Про це повідомив ресурс To times, передає «УРА-Інформ».
Нещодавні дослідження вчених з Інституту психолінгвістики Макса Планка та Туринського університету припускають, що ця особливість поведінки може бути результатом процесу одомашнення.
Вчені запропонували гіпотезу “одомашненого ритмічного похитування”, вважаючи, що людська схильність до ритмів могла сприяти добору собак з більш вираженим та ритмічним рухом хвостом. Це явище, ймовірно, мало місце в ході древнього процесу одомашнення, коли люди, усвідомлено чи ні, віддавали перевагу собакам, які виявляли частіше і, можливо, більш ритмічне виляння хвостом.
Дослідники відзначають, що на відміну від вовченят, які рідко виляють хвостом, щенята навчаються цій поведінці рано і часто. Згідно з вченими, собаки виляють хвостом, висловлюючи підпорядкування, задоволення, прохання, вітання, а також реагуючи на їжу, іграшки та інші стимули.
Тим не менш, дослідники також підкреслюють, що пошук сенсу у вилянні хвостом може бути зайвим, оскільки це може бути випадковим наслідком інших значущих рис.
Згадуючи дослідження у сфері одомашнення лисиць у Росії, вчені вказують, що у поведінці виляння хвостом могли виникнути як побічний ефект відбору інших рис, як-от дружелюбність до людей.
Нагадаємо, де на Марсі, де можна поселити перших людей: ІІ знайшов місце.