Про цю інформацію повідомили у SciTechDaily, передає «УРА-Інформ».
“Ми хотіли протестувати механізми, які могли б пояснити, чому пізні прийоми їжі збільшують ризик ожиріння”, – говорить перший автор дослідження, доктор С. Френк Шеєр.
Вчений є директором програми медичної хронобіології у відділенні розладів сну та у лікарні Дейлі Брігам, тому точно знає, які зміни відбуваються в організмі людини протягом дня. Його команда намагається зрозуміти, чому пізні прийоми їжі збільшують ризик ожиріння та жирових відкладень та знижують шанси на успішну втрату ваги.
Його колега Ніна Вуєвич так сформулювала питання вченого: якщо всі рівні, чи має значення час, який ми їмо? Група дослідників виявила, що відкладення їжі на чотири години значно впливає на те, наскільки ви голодні, як ви спалюєте калорії після їжі і як ваше тіло відкладає жир.
Експеримент
У дослідженні взяли участь 16 осіб з індексом маси тіла від надмірної ваги до тих, хто страждає на ожиріння. Кожен учасник виконав два лабораторні протоколи: один із ретельно спланованим ранковим прийомом їжі, а інший з тими ж прийомами їжі, але зрушеними на чотири години пізніше.
За два-три тижні до початку кожного протоколу учасники починали виконувати графік сну, встановлений дослідниками. Вони також перейшли на тестову дієту три дні до початку лабораторних аналізів. Завдяки цьому вони не зазнали кардинальних змін у способі життя.
У ході дослідження фахівці контролювали температуру тіла учасників та витрати енергії, а також часто брали невеликі зразки крові протягом дня. Суб’єкти також реєстрували голод та апетит.
Крім того, дослідники взяли біопсію жиру у деяких учасників, щоб виміряти, як час їди впливає на молекулярні механізми адипогенезу (утворення адипоцитів, тобто жирових клітин) і, отже, на накопичення жиру в організмі. Дослідники хотіли порівняти патерни експресії генів між двома різними протоколами годівлі, раннім та пізнім.
Результати, що «говорять»
Результати показують, що прийом їжі пізніше значно збільшує почуття голоду та змінює дію гормонів лептину та греліну, які відповідають за апетит та потяг до їжі. Зокрема, рівень греліну, що сигналізує мозку про ситість, через 24 години після пізнього прийому їжі був нижчим, ніж після ранньої вечері.
Коли учасники їли пізніше, вони спалювали калорії повільніше та демонстрували експресію генів у жировій тканині для збільшення адипогенезу та зменшення ліполізу (розщеплення жиру), тобто кількість зубного нальоту поступово збільшувалася.
Але чому ж все так?
Вуєвич пояснює, що ці результати не тільки узгоджуються з безліччю досліджень, що вказують на небезпеку пізнього прийому їжі, але й проливають нове світло на те, як це відбувається. Використовуючи рандомізоване перехресне дослідження та ретельний моніторинг поведінкових факторів та факторів навколишнього середовища, таких як фізичні вправи, постава, сон та вплив світла, дослідники змогли виявити зміни у різних системах контролю енергії в організмі, які є індикаторами того, як наш організм використовує їжу.
Нагадаємо, вчені назвали головні плюси самотності: експерти повідомили про своє дослідження.