Про це повідомили в західному виданні Inverse, передає «УРА-Інформ».
У міру того, як земні льодовики переміщалися або відступали під впливом клімату протягом усієї історії нашої планети, вони відзначали льодовикові періоди та міжльодовики. Крижані маси на Марсі, мабуть, рухалися набагато повільніше і мали свої унікальні властивості.
Група палеонтологів зі США та Франції під керівництвом Анни Грау Галлофре провела унікальне дослідження під назвою «Мережі долини та крижаний літопис на стародавньому Марсі». У ході досліджень вони добровільно довели існування крижаних щитів на Червоній планеті та виявили їх унікальні властивості.
Унікальний висновок
Відомо, що рух льодовиків Землі залишило поверхні характерні рельєфи як П-образних долин, висячих долин і фіордів. Проте всі ці особливості руху льодовиків зовсім не характерні для Марса — здається, це має означати, що будь-який льодовик на поверхні Червоної планети має бути нерухомим, як статуя. Однак це не так. Нове дослідження показує, що крижані щити на Марсі теж рухалися, але набагато повільніше, ніж Землі, через гравітації.
У ході дослідження Ганна Галофре та її колеги змоделювали, як гравітація Марса вплине на взаємозв’язок між швидкістю льодовика та тим, як під ним тече тала вода. Швидший стік води викличе більше тертя між скелею та льодовиком, що, безумовно, залишить сліди. Однак відсутність таких міток на Червоній планеті передбачає, що марсіанські льодовики рухалися і руйнували поверхню під ними з надзвичайно низькою швидкістю порівняно з тим, що відбувалося на Землі.
У ході досліджень вчені виявили безліч геологічних слідів, які свідчать, що на Червоній планеті колись були свої крижані щити. Про це свідчать численні вузькі та звивисті гряди з піску та гравію, які, швидше за все, є результатом підльодовикових потоків.
Ганна Галофре зауважила, що активність льоду дуже нелінійна і дає дуже різні результати у різних умовах. У той час як на Землі рух льодовиків призводить до смуг, дощів і моренів, на Марсі ми бачимо лише озонові канали та гребені під крижаним покривом.
Льодовики на Марсі – велика кількість води
У ході експерименту палеонтологи вивчили рух двох однакових льодовиків на Марсі та Землі – з однаковою товщиною, температурою та наявністю льодовикової води. А потім адаптували структуру та динаміку крижаного потоку до умов на Марсі. Це дозволило їм побачити, як розвивається підльодовиковий стік на Червоній планеті — як швидко тане льодовик і які ерозії він залишає після себе.
Дослідження показало, що лінійні форми просто не встигли розвинутися на Марсі. На думку авторів дослідження, отримані дані також свідчать, що життя на Червоній планеті існувало досить довго, щоб залишити сліди свого існування. Вчені вважають, що близько чотирьох мільярдів років тому, коли вода текла під льодовиком, що повільно відступає, на червоній планеті могли вижити мікробні форми життя.
Нагадаємо, Чорна діра набагато ближча до Землі, ніж передбачалося раніше: вчені дійшли інтригуючих висновків.