Легенда говорить, що саме в цей день Ісус Христос піднявся на гору Фавор і відкрив своїм учням істинне призначення Сина Божого. Коли Ісус повернувся до людей, то попросив їх зібрати яблука, щоб Отець освятив їх. Звідси і пішла назва свята – Спас на горі.
У давні часи яблучне торжество вважалося святом першого врожаю і символізувало зміну положення сонця від літнього циклу до зимового.
Яблучний спас є другим святом в низці спасів:
– перший "Медовий", що відзначається з чотирнадцятого серпня;
– другий яблучний, який починається від 19 числа;
– і завершує позиції "Горіховий" спас, який бере початок від 29 серпня.
Цікаво відзначити, що за повір'ями свята, у східних слов'ян "до" Яблучного Спаса не можна було їсти яблука і плоди з нового врожаю.
Спочатку соковиті яблука потрібно було освятити в церкві і лише потім вживати в їжу. Перед тим, як відкусити перший шматок освяченого яблука, потрібно було обов'язково загадати бажання.
Серед давніх традицій також відзначається звичай, коли яблука потрібно було віднести на могили померлих предків, щоб духовно пригостити їх ласощами.
У цей день українські господині не відходять від плити і випікають смачні борошняні і цукрові вироби з основним інгредієнтом свята. Серед багатства українскьої кулінарії популярність в суспільстві отмали яблучні пироги, млинці, печиво, пиріжки і навіть вареники.
Також в цей день серед населення прийнято вітати один одного цікавими віршами і коломийками, наприклад:
З Яблучним Спасом,
З палітрою фарб
З тієї, що є природі на душі,
З вірою в диво, яке точно буде,
Радістно палати в тобі!
Нагадаємо, як повідомляв раніше "УРА-Інформ", в середу, 14 серпня, Україна відзначила першу частину свята – Медовий Спас або Маковій.