Таким чином, закон №7203 вніс зміни до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України.
Документ, зокрема, передбачає скасування недоторканності з 2020 року, оскільки закон вступить в силу з 1 січня 2020 року. Суть документа зводиться до вилучення з 80 статті Конституції двох частин, в яких йдеться про гарантії депутатської недоторканності і неможливості затримати, заарештувати і притягнути нардепів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.
Так, законом забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого нардепом, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань.
У КПК також визначаються особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо депутата ВР.
Зокрема, відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального злочину нардепом, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань генеральним прокурором (особою, яка виконує обов'язки генпрокурора).
При цьому клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих (розшукових) дій , які відповідно до закону обмежують права і свободи парламентарія, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, повинні бути узгоджені генпрокурором або виконуючим його обов'язки.
Розгляд таких клопотань, крім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних процесах за злочинами, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею ВАКС. Такі клопотання розглядаються з обов'язковою участю нардепа. Слідчий суддя зобов'язаний завчасно повідомити депутата Ради про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.
Якщо народний депутат без поважної причини не з'явився на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без його участі.
Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання, узгодженого генпрокурором, дозволяється затримання нардепа тільки в разі, якщо останнього застали під час скоєння або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, або що став причиною загибелі людини.
"Орган або посадові особи, які затримали народного депутата, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжного заходу, або вчинили інші слідчі дії (крім обшуку і негласних слідчих (розшукових) дій), зобов'язані негайно, але не пізніше 24 годин з моменту вчинення таких дій, повідомити про це голові Верховної ради ", – йдеться в тексті документа.
При цьому, якщо був затриманий спікер Ради, правоохоронці зобов'язані негайно, але не пізніше 24 годин з моменту вчинення таких дій, повідомити про це першому заступнику голови ВР.
В законі визначаються особливості юридичної відповідальності нардепа. Так, парламентарії не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Раді і її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Зазначено, що особливості початку досудового розслідування по нардепу, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначаються КПК.
Також вносяться відповідні зміни і до закону про Регламент Верховної Ради.
Закон вступає в силу з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності закону "Про внесення змін до статті 80 Конституції України про недоторканність народних депутатів України, – йдеться в тексті закону.
Нагадаємо, законопроект ще восени 2017 року зареєстрував Петро Порошенко, запропонувавши скасувати імунітет з 2020 року. Народні депутати направили цей документ разом з альтернативним проектом, внесеним групою депутатів, на оцінку Конституційного суду. Обидва документи були визнані КСУ такими, що не суперечать Основному закону. Разом з тим КСУ висловив свої зауваження щодо можливого втручання в діяльність депутатів після скасування імунітету.
Як повідомляв УРА-Інформ, в першому читанні закон був прийнятий 3 вересня, Тоді за нього проголосували 373 народних депутатів.