В 2019 Україна відзначить 28 років з дня проголошення незалежності.
Україна отримала незалежність у 1991 році. Вперше свято відзначили 16 липня через дати прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України в 1990 році. Через рік Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України, і свято перенесли на 24 серпня.
Традиційним у святкуванні Дня незалежності в Україні був військовий парад. У 2018 році відбувся один із наймасштабніших військових виступів. В центрі Києва були продемонстровані броньовані автомобілі українського виробництва, БТР, самохідні гаубиці і тому подібна техніка. В параді взяли участь практично всі підрозділи української армії.
Нововведення Дня незалежності 2019
Разом з тим новообраний президент України Володимир Зеленський відразу ж відмовився від цієї ідеї. Він заявив, що в 2019 році військового параду на День незалежності не буде, назвавши однією з причин дорожнечу заходу. Він заявив, що на парад 2018 роки витратили 700 мільйонів гривень і пообіцяв в цьому році замість параду провести Марш гідності. У ньому візьмуть участь ветерани АТО, волонтери, медики, спортсмени, вчителі, дипломати, представники різних військ і керівництво країни. Таким чином новообраний глава держави хоче започаткувати нову традицію, в рамках якій 24 серпня будуть вшановувати тих, ким може пишатися Україна.
Також повідомлялося, що 300 мільйонів гривень, які планували виділити на парад в 2019 році у вигляді премій віддадуть українським військовим. Однак економісти спростували цю суму, заявивши, що на парад необхідно всього лише 30 мільйонів, а міністр оборони Степан Полторак наказав виділити військовим, які боролися на Донбасі по дві тисячі гривень премії до Дня незалежності. Іншим виплатять – по тисячі, заявив він, додавши, що це щорічні премії до Дня Незалежності.
Вихідні на День незалежності 2019 року
В серпні українців чекає триденний уїк-енд в честь Дня незалежності. Саме свято припадає на суботу, тому в понеділок, 26-го серпня, буде додатковий вихідний.
Згідно з графіком перенесення вихідних в Україні, якщо свято випадає на вихідний день, то в один з робочих днів українці відпочиватимуть додатково.
Також деякі організації можуть зробити п'ятницю, 23 серпня, укороченим робочим днем на одну годину.
Яким буде святкування Дня Незалежності 2019
На День Незалежності заплановано два параду без участі військової техніки. Так, замість демонстрації важкої військової техніки центром Києва "Маршем Гідності" пройдуть військовослужбовці і видатні українці різних професій.
24 серпня в столиці заплановано ще один масштабний захід – Марш захисників України. Він пройде за участю ветеранів АТО, волонтерів та сімей загиблих бійців.
Марш Гідності
Згідно з офіційною програмою, в цьому році одним з основних акцентів свята стануть діти – майбутнє країни. Юні українці будуть брати участь у всіх урочистостях з нагоди річниці незалежності.
Святкування Дня Незалежності почнеться о 09:30 24 серпня з хвилини мовчання біля Хреста на алеї Героїв Небесної Сотні.
В знак пам'яті героїв, які віддали життя за мир і незалежність країни, прозвучать 100 ударів дзвону. В цей час на Майдані піднімуть Державний прапор, а військовий хор виконає Гімн України.
Ветерани АТО, рідні загиблих героїв і діти візьмуть участь у покладанні квітів і пов'яжуть жовто-сині стрічки на місці загибелі учасників Революції Гідності.
О 09:50 на Майдані відбудеться нагородження українців, які досягли визначних успіхів у своїх професіях.
Після чого військовослужбовці різних родів військ ЗСУ, а також лікарі, вчителі, спортсмени і представники інших сфер діяльності пройдуть святковим маршем Переваги.
В програмі святкування на головній площі Києва також запланований хореографічний флешмоб і концерт за участю оркестрів і відомих музикантів. Під час їх виступу прозвучать знакові українські пісні у сучасному аранжуванні.
В урочистій частині заходу буде задіяно п'ять оркестрів, українські оперні зірки світової величини, відомий композитор Мирослав Скорик, виступить солістка групи ONUKA Ната Жижченко, Тіна Кароль виконає Гімн України.
Марш захисників на День Незалежності 2019
Марш захисників України також пройде 24 серпня на Майдані Незалежності після закінчення офіційних урочистостей і Ходи гідності.
Його головними учасниками стануть військовослужбовці, ветерани АТО, представники волонтерських організацій, сім'ї загиблих під час Революції Переваги і військових дій на сході України.
Формування колони розпочнеться о восьмій годині ранку в парку Шевченка, звідки о 10 годині вона рушить бульваром Шевченка, Бессарабською площею в напрямку Майдану.
Після завершення заходів на Майдані, в полудень на Михайлівській площі біля "Стіни пам'яті" відбудеться молебень. Також планується святковий концерт.
Розважальні заходи на День Незалежності 2019
До 28-ї річниці незалежності в столиці приурочений "Забіг у вишиванках" на "Кубок до Дня Незалежності". Він пройде з десятої години ранку до першої години дня за маршрутом від Русанівської до Дніпровської набережної.
На Співочому полі до свята почала працювати виставка квітів. Цього року квіткові композиції присвячені спортсменам, які прославили Україну. Також 23 та 24 серпня тут відбудеться фестиваль-конкурс "Ти в серці моїм, Україна !.
На Хрещатику 24 серпня відбудеться соціальний фестиваль "Карта мрії", етнічний фестиваль "Етнійчній віночок", акція "Україна єдина" від київського автомобільного клубу.
О 19 годині 24 серпня біля Національного музею історії України розпочнеться концерт "Класик пікнік. Українська поема" учасників ансамблю "Київська камерата".
З 23-го по 25 серпня на алеї Слави пройде виставка ретро-автомобілів і змагання на встановлення рекорду України.
Історія свята
Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року. А через місяць після першої річниці – 24 серпня 1991 року Верховна рада УРСР приймає постанову про проголошення незалежності України, яка набрала чинності одразу після прийняття, а також Акт проголошення незалежності України. Автором Акту проголошення незалежності України був український політв'язень, дисидент і колишній народний депутат України Левко Лук'яненко.
Все своє довге життя він боровся за незалежність України, був засуджений до розстрілу, відсидів півжиття в концтаборах і був звільнений тільки 1988 році. І врешті-решт досяг своєї особистої мети в 1991 році.
На жаль, в минулому році на 89 році життя хрещеного батька української незалежності не стало. В далекому 1991, щоб проголошення незалежності було дійсно народним, депутати призначили Всенародний референдум на 1 грудня. Більше 90% українців підтримали це доленосне рішення. До речі, в Донецькій області рішення підтримали понад 80% людей, які взяли участь в референдумі.
Після того, як народ на всеукраїнському референдумі підтвердив своє бажання жити в незалежній країні, було прийнято рішення перенести дату святкування Дня незалежності України. З огляду на волю українського народу та підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності 20 лютого 1992 Верховна рада України прийняла постанову "Про День незалежності України". З цього часу ми стали відзначати цей загальнонародний державне свято 24 серпня.
Цей день можна було б назвати днем народження України. Але насправді це день відродження. Адже бажання жити у вільній країні зародилося задовго до 1991 року.
Згадайте історію: держава Київська Русі, Гетьманщина, проголошення незалежності УНР в 18-му році. Після входження до складу СРСР в 1922 році, українці постійно протестували. Українськими дисидентами були переповнені всі радянські табори. А з 20-х до 80-х років пролилося дуже багато крові за свободу і суверенітет. Так що Незалежність не далася нам без крові, як це іноді говорять.
Український визвольний рух особливо посилилося в 1989-1991 роках. Починаючи з 80-х років позиції СРСР сильно похитнулися. Була програна гонка озброєнь Сполученим Штатам Америки, а також війна в Афганістані. Сильно підірвала міць Союзу Чорнобильська катастрофа. Почали вмирати люди похилого віку лідери комуністичної партії. Один за іншим змінювалися генсеки: Брежнєв, Андропов, Черненко, Горбачов. Через падіння світових цін на нафту в економіці СРСР настала криза. Країну охопив тотальний дефіцит. І хоча радянські люди звикли до дефіциту, в кінці 80-тих – початку 90-тих він став катастрофічним. У Росії не вистачало грошей, щоб утримувати імперію. Розпад СРСР був близький.
В столиці України в жовтні 90-го року проходила політичне голодування студентів, яку згодом назвали Революцією на граніті. Це був перший успішний політичний протест проти комуністичної влади в Українській РСР. В Україні стара номенклатура продовжувала утримувати все керовані позиції і не йшла на жодні реальні реформи. Саме тому, пов'язані з опозиційними групами, лідери студентства організували наметове містечко на Майдані Незалежності – центральній площі Києва. Завершилася акція тим, що Верховна Рада УРСР гарантувала виконання вимог протестуючих. Серед них – відставка Голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола, відмова республіканського керівництва від підписання нового Союзного договору, передача місцевим органам влади майна територіальних осередків КПРС і ВЛКСМ, відбування юнаками України військової служби за межами республіки тільки на добровільних засадах, перевибори Верховної Ради УРСР.
Але частина правлячої еліти не хотіла миритися з назріваючим розпадом радянської імперії. За підтримки силового блоку 19 серпня 1991 року в Москві вони зробили спробу державного перевороту, яка увійшла в історію як ГКЧП. Хунтою було задумано усунути Горбачова від влади. Після перевороту керувати країною повинен був Державний комітет з надзвичайного стану. Це була остання спроба врятувати радянську імперію.
Під час серпневого путчу тодішній голова ВР Української РСР Леонід Кравчук закликав до спокою, і парламент прийняв рішення, що постанови заколотників не мають сили на території УРСР. Тим часом Народний Рух закликав людей вийти на страйк і чинити опір. Адже перемога ГКЧП означало б крах надій на незалежність.
22 серпня задум московських заколотників провалився. Відразу після цих подій республіки почали виходити зі складу союзу і проголошувати незалежність.
Через два дні після провалу путчу, 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України. Абсолютна більшість депутатів підтримала закон. В цей же день зникла УРСР і на політичній карті світу з'явилася Україна.
Але не все відразу було добре. Після проголошення незалежності, Україна почала налагоджувати контакти з іншими державами. Західний світ не поспішав встановлювати відносини з новою країною, на відміну від колишніх балтійських республік у складі СРСР. Тільки після грудневого референдуму 1991 року, коли українці визнали себе, як окрему націю, нашу суверенність визнала Велика сімка. А через місяць до них приєдналася майже сотня країн. Загалом, процес встановлення дипломатичних відносин тривав три роки.
Через п'ять років після проголошення незалежності 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України. Згадаймо, це засідання тривало добу. Без перерв, в результаті безперервних дискусій і голосувань безсонна ніч увінчалася історичним документом.
В цьому ж році в Україні була введена власна грошова одиниця – гривня. Вона замінила купонокарбованці. До речі, гривня стала національною валютою в втретє. Вперше гривня з'явилася за часів Київської Русі. Другий раз увійшла в ужиток в роки Української Народної Республiки. Спочатку гривня друкувалася в Канаді і Великобританії. Власних необхідних потужностей в Україні не було.
Але повернемося до історії. У 1998 році на хвилі дефолту в Росії почався український економічна криза. Долар стрімко почав рости. Тільки за другу половину року він підскочив на 66% – до 3,43 гривні. У магазинах переоцінку робили двічі на тиждень. Країна зіткнулася з шаленим платіжним дефіцитом. Грошей не вистачало ні на зарплати, ні на пенсії. Рівень життя більшості населення різко впав. Зупинити коливання курсу гривні і відновити економічне зростання вдалося лише в кінці 1999 року.
21 листопада 2013 року в обмін на тимчасове послаблення українським урядом підготовки до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом масова почалася багатомісячна акція протесту в центрі Києва, так званий Євромайдан. В цей дня в столиці небайдужі громадяни вийшли протестувати проти рішення проросійського уряду. Події перетворилися в масштабне повстання українців проти контрольованих Кремлем чиновників. Протести тривали до 27 лютого 2014 року, коли було сформовано тимчасовий уряд на чолі з Арсенієм Яценюком.
Під час запеклих зіткнень демонстрантів з міліцією і невідомо звідки взялися снайперами в Києві 8 лютого не вдалося уникнути кровопролиття. Загинули більше ста людей. Героїв назвали "небесної сотнею". Янукович змушений був підписати угоду про врегулювання кризи на Україні. І в той же день без оголошення відставки втік з Києва.
На наступний день 22 лютого Верховна Рада прийняла постанову, в якій заявила, що Янукович "неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення президентських повноважень" і не виконує свої обов'язки і призначила на 25 травня 2014 року досчасні президентські вибори. А виконуючий обов'язки міністра внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про порушення кримінальної справи за фактом масових вбивств мирних громадян, у зв'язку з чим Янукович і ряд інших посадових осіб були оголошені в розшук. З тих пір 21 листопада в Україні – день початку протестів – оголошений національним святом. Ось уже чотири роки ми святкуємо День гідності і свободи.
В лютому 2014 року Росія почала захоплення Криму. Це допомогло російським силовикам, так званим зеленим чоловічкам, без особливих зусиль захопити владу на півострові і провести сфабрикований псевдореферендум про бажання Криму приєднатися до РФ. Від участі в анексії Криму російська сторона відмовлялася.
А вже з весни 2014 Росія захопила частину Донецькій і Луганській областях. І до сьогоднішнього дня продовжує надавати активну підтримку терористам.
Ще одне з найважливіших подій останніх років – введення безвізового режиму з ЄС. З 11 червня 2017 роки українці можуть відвідувати країни Європейського союзу без віз. Для подорожей потрібен тільки біометричний паспорт.
Це не багато фактів, які всі роки незалежності формували міжнародний імідж України. З такими реаліями Україна в цьому році відзначає 27 річницю свій незалежності.
Напередодні 23 серпня в Україні відзначається День Державного прапора. Як відомо, прапор є одним з головних символів державності. В офіційне використання прапор був введений 18 вересня 1991 року постановою Президії Верховного ради України для всіх протокольних випадків.
Історики кажуть, що поєднання синього і жовтого на прапорі – одне з найдавніших у світі. У Київському Державі його використовували ще до прийняття християнства. Синій здавна символізує чисте, мирне небо, а жовтий – символ праці і достатку – це колір хлібного поля. Таке поєднання кольорів використовували і козаки. З XVIII століття прапори Війська Запорозького часто виготовлялися на блакитному полотнищі, де жовтою фарбою наносили зірки, хрест, зброю або фігури святих. Історія українського державного прапора терниста і складна.
В 1917-1921 роках, під час української революції, синьо-жовте полотнище було державним прапором Української Народної Республіки і Української Держави, очолюваної Скоропадським. Першим документом, який визначив розташування кольорів на українському прапорі, був законодавчий акт від 27 січня 1918 року. У День державного прапора, в усі населених пунктах країни проводять офіційну церемонію урочистого підняття державного прапора України.
Ну а в День Незалежності традиційно проходить військовий парад. Але так було не завжди. У перші роки після проголошення незалежності церемонії не проводили через те, Україна офіційно стала без'ядерною позаблоковою державою. Вважалося, що і військову міць нам нічого демонструвати.
Перший парад до цієї дати було проведено на Хрещатику в 1994 році. Наступний парад пройшов в 1998 році. У цьому році були вперше видані нагрудні знаки для військових-учасників параду. Наступний парад був приурочений 10-тій річниці незалежності в 2001 році. В ньому взяли участь шість з половиною тисяч військових. Солдати одного з підрозділів були одягнені в старовинну козацьку форму. Колону нових Т-84 спеціально привезли з харківського заводу.
На парад до Києва приїхав президент РФ Путін, Польщі Олександр Кваснєвський та президент Макендоніі Борис Трайковський.
На параді в 2003 році військової техніки не було. Урочистим маршем головною вулицею столиці України пройшли п'ять тисяч військовослужбовців. Вперше в колоні крокувала група прапороносців. Несли прапор збройних сил України та різних родів військ. В ході брав участь зразковий оркестр барабанщиць та три оркестрових батальйони.
В 2004 парад теж пройшов без військової техніки. В цьому році був розроблений пам'ятний нагрудний знак, який вручали учасникам цього і всіх наступних парадів. Змінювалася лише пластина на колодці з датою події. З 2005 по 2007 роки до Дня незалежності не проводили парадів військ. Хрещатиком проходили військові музиканти. А на Софіївській площі молилися за Україну.
І тільки через сім років в 2006 році на честь сімнадцятої річниці Незалежності України знову пройшов військовий парад за участю військ і техніки. Понад три тисячі військовослужбовців, 144 одиниці військової техніки пройшли головною вулицею столиці. Вісім вертольотів і 22 літаки пролетіли над столицею в складі повітряної колони.
В 2009 році в параді на Хрещатику взяли участь 3,4 тисячі військовослужбовців і бойова техніка, модернізована на українських підприємствах. Родзинкою параду став проліт авіалайнерів компанії "Антонов": новітній український пасажирський літак Ан-148, а замкнув демонстраційний проліт найбільший у світі літак Ан-225 "Мрія" і винищувачі МіГ-29.
При Януковичі в 2010-2013 роках паради в столиці на честь Дня Незалежності не проводилися. Зокрема було скасовано парад на честь ювілейної 20-ї річниці.
Відновилися паради в 2014 році на 23-ту річницю Дня Незалежності. Головною вулицею столиці проїхали новітні зразки військової техніки БТРи, бронеавтомобілі КрАЗи, а також реактивні системи залпового вогню "Бастіон", "Смерч", ЗРК С-300, комплекси зенітно-повітряної оборони "Оса", "Точка-У". Маршем пройшли близько 1,5 тисячі військових. Проведення параду під час активних бойових дій на Сході України викликало протилежні думки громадськості. Висловлювалася думка про те, що в ці дні військова техніка більше потрібна була на фронті, ніж в столиці.
Тому у 2015 році парад пройшов без участі військової техніки. Участь в параді взяли 2,3 тисячі українських військовослужбовців, 14 військових частин отримали бойові прапори з відзнакою. У параді взяв участь добровольчий батальйон "Айдар", який в той час зазнав найбільших втрат під час війни на Донбасі.
25-ту річницю незалежності в 2016 році Україна відзначила військовим парадом, в якому взяли участь понад чотири тисячі солдатів і офіцерів, а також понад 200 одиниць військової техніки, яка відразу вирушила в зону АТО. Учасники параду вшанували загиблих українських героїв хвилиною мовчання. В урочистих заходах взяв участь президент Польщі Анджей Дуда. Головною вулицею столиці марширувала, зокрема, литовсько-польсько-українська бригада військових.
В військовому параді в 2017 році взяли участь 4,5 тисячі українських військових, з яких близько тисячі – учасники антитерористичної операції. Серед учасників параду також – 200 військових, нагороджених державними нагородами за проявлену мужність. У 26-річчя Незалежності українські бійці марширували центром столиці пліч-о-пліч з військовими НАТО.
До 27-ї річниці незалежності України та 100-річчя української державності взяли участь 4,5 тисячі військовослужбовців і 15 країн-партнерів, серед яких були представники держав, які входять до Північноатлантичного альянсу. Вперше в історії України на параді до Дня Незалежності пройшли жінки-військові.
Біли представлені 250 одиниць військової техніки. Це зразки, які вже знаходяться на озброєнні і ті, які проходять державне випробування. Також на військовому параді в Києві з нагоди Дня незалежності України представили і новий транспортний літак Ан-178 вантажопідйомністю 18 тонн.
До цього наш літак демонструвався тільки на міжнародних авіакосмічних виставках в Le Bourget-2015 (Франція) і в Farnborough-2018 (Великобританія), де отримав досить високу оцінку. Вперше на урочистостях військовослужбовці було використано військове вітання: Слава Україні! – Героям слава! – замість привітань радянського зразка.
За кордоном
Правда з'явилася думка, що для слави України краще було б витратити гроші, які виділяються на парад, на потреби армії або ж забезпечити лікарні новим обладнанням. Також гострим питанням для полеміки залишається доцільність проведення параду під час війни і перед виборами. Але факт залишається фактом: військові паради проводяться майже у всіх країнах світу. Як розвинених, так і не дуже. І мають особливий сенс і значення. Для одних – це демонстрація військової потужності. Для інших – це данина історії і пам'яті. Для третіх – святкове шоу.
Наприклад, у Франції щорічний військовий парад приймає столиця Париж 14 липня, в День взяття Бастилії. Величезні колони бронетехніки проходять під Тріумфальною аркою.
Після того, як президент Дональд Трамп побачив парад на Єлисейських полях в Парижі поза минулого року, він теж загорівся ідеєю провести такий же у Вашингтоні. Вперше за 30 років військовий парад в США повинен був пройти в День ветеранів 11 листопада, під час святкування 100-річчя перемоги в Першій Світовій війні. Але Білий дім відтермінував подія на рік.
В столиці Китаю Пекіні величезний військовий парад проводять в День освіти країни. У ньому беруть участь понад 10 тисяч військовослужбовців і сотні одиниць військової техніки. В останні роки дату переносять на початок осені і присвячують перемозі над японським мілітаризмом.
В Росії військовий парад приурочують до 9 травня – Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
В Індії огляд нового озброєння влаштовують в День республіки – день здобуття незалежності від Великобританії. На святі солдати різних видів військ влаштовують конкурс на звання кращого марширує і розігрують між собою призи.
Японці свій військовий парад називають щорічним оглядом самооборони країни. Певної дати для огляду немає, як і постійного місця проведення. Тому парад постійно проводиться в різних місцях.
В Ізраїлі військові паради проводять з 1967 року в День Єрусалима. З 1973 по 2016-й паради на честь цієї події проходили тільки у ювілейні дати. Потім знову стали щорічними.
У Британському Королівстві військові паради – неодмінний костюмований супутник всіх урочистостях на честь королівського дому. Крім цього, щорічний військовий парад проводиться 11 листопада в Лондоні в день пам'яті загиблих у світових війнах. У Шотландії парад присвячується Дню незалежності – 24 червня.
Туреччина щорічно проводить військовий парад в Анкарі в честь Дня перемоги. В огляді обов'язково беруть участь всі моделі техніки, що є на озброєнні.
Кожна країна, навіть займаючи нейтральну позицію, проводить військові паради з метою демонстрації своєї могутності й могутності. Нехай краще ця сила буде показана на параді, ніж у військових конфліктах, вважають фахівці.
Реалії
Нагадаємо, в цьому році параду не буде, не дивлячись на те, що для України – це реальна можливість продемонструвати, що у нас сформована добре озброєна і навчена армія, яка в змозі дати відсіч агресору.
І як сказав п'ятий верховний головнокомандувач України Петро Порошенко, який у останньому році приймав парад, на даний час українська армія знаходиться у відмінному стані. Вона готова дати відсіч ворогу і зараз як ніколи готова протистояти ворогові.
До речі, згідно з опитуванням фонду "Демократичні ініціативи" та КМІС для абсолютної більшості громадян – 68% День Незалежності України – це державне свято. Разом з тим для 23% українців це просто вихідний день.
І тільки 4% українців вважають цей день історичною помилкою.
Так за даними опитування, більше половини громадян – 53% дали відповідь, що святкування Дня Незалежності 24 серпня пов'язано з прийняттям Верховною Радою Акта проголошення незалежності України. Решта пов'язує цю дату або з референдумом про незалежність або з прийняттям Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України, а 14,5% не змогли дати певної відповіді.