Закономірно, що першими висловилися чиновники сфери фінансів. Вони чекають стабільності та зміцнення гривні. Сформована на даний час макроекономічна ситуація, на думку аналітиків НБУ, сприяє зміцненню фінансового сектора. Тому чиновники вважають, що в 2020 році через низьку інфляцію українців очікує зростання прибутків і зміцнення курсу гривні.
А вже вони викличуть збільшення купівельного попиту, що має послужити одним з поштовхів до зростання економіки.
Ще одним поштовхом повинно стати подальше зниження облікової ставки. Це зробить більш доступними кредити для вітчизняних компаній. Ну а фінансування допоможе збільшити виробництво.
Має покращитися ситуація з дефіцитом бюджету на 2,1% ВВП проти запланованих 2,3% за планами минулого року. Втім, через провал виконання державного кошторису в 2019 році з доходыв остання цифра вже значно вища.
За підсумками 2020 року очікується зниження державного боргу вдвічі. Причому більша його частина повинна буде переведена в гривню за рахунок випуску ОВДП. Україна в 2020 році повинна виплатити Міжнародному валютному фонду близько 1,4 мільярдів доларів, а також виконати всі попередні умови для отримання фінансування за новою програмою. Подробиць наразі не повідомляють, але скоріше за все ці умови не враховують інтереси простих українців.
Разом з тим за останніми даними Міністерства фінансів державний борг України станом на 31 грудня 2019 року склав 1 998,28 мільярдів гривень, що еквівалентно 84,36 мільярдів доларів. У відомстві заявили, що протягом 2019 року сума боргу України скоротилася в гривневому еквіваленті на 170,35 мільярдів гривень, що дорівнює 7,86%, а в доларовому еквіваленті зросла на 6,04 мільярдів, тобто на 7,71%. Різниця між цими сумами обумовлена зміцненням курсу гривні щодо долара за 2019 рік на 14,5%, – запевнили в фінансовому відомстві.
В ось прем'єр-міністр Олексій Гончарук на початку своєї кар'єри пообіцяв, що буде прагне до 5% зростання ВВП в 2020 році і 7% в наступні роки. Така в уряду мета. Ми поставили собі за мету, щоб економіка України в наступні п'ять років зросла мінімум на 40%. Це дуже амбітне, але реалістичне завдання і це призведе до появи, за нашими розрахунками, близько мільйона нових робочих місць, – пообіцяв Гончарук. Не забуваємо про ці обіцянки. 2020 рік настав і настав з не дуже хорошими новинами для нового прем'єра.
В середньому у Україні з 2000 по 2007 рік зростання ВВП становив 7,5% на рік. Макроекономічні основи в даний час створені, щоб дозволити повторити цей результат. Багато чого буде залежати від того, чи зможе Україна відкрити економіку, створивши при цьому прозоре і відкрите ігрове поле.
Бюджет, борги та ризики
Кабінет міністрів заклав в проект бюджету-2020 середньорічний курс національної валюти до долара в 27 гривень. НБУ цю цифру не коментує, але підкреслює, що ревальвація не погіршить міжнародний платіжний баланс країни.
Проте є ризики, яких в НБУ побоюються і перший з них – погашення боргів попередніх років. У 2020-2022 роках Україна повинна повернути кредиторам близько 24 мільярдів доларів. Тому без співпраці з МВФ Україні не обійтися. За рахунок нової трирічної програми співпраці українські фінансисти сподіваються залучити 5,5 мільярда доларів. І таким чином підкреслити, що є довіра міжнародних партнерів до проведених в країні реформ. Серед ризиків, фінансисти називають можливість падіння світових цін на експорт з України. Чи не відкидають і негативну тенденцію в реальному секторі економіки, адже промисловість в кінці року впала на 7%. Втім, в НБУ сподіваються побороти цю тенденцію очікуваним в майбутньому році зростанням кредитування.
Експерти розділилися в думці
Економічний експерт Олександр Охріменко теж прогнозує невелике економічне і фінансове зростання. Він не впевнений, що варто очікувати якихось радикальних змін на кшталт "економічного дива", для якого зовсім немає об'єктивних передумов. Швидше за все спостерігатиметься стійке зростання в секторах, які традиційно сильні для національної економіки – агросектор, особливо в разі запуску ринку землі, експорт робочої сили, транспортні послуги, сфера IT-послуг, що працює на експорт. Можливо, вдасться досягти зростання промисловості, але тільки якщо дійсно запрацює кредитування, – вважає експерт.
А ось, на думку інших експертів майбутнє країни в економічній та фінансовій сферах у 2020 році залежить від того, чи буде світова фінансова криза. Якщо немає, то економіка буде рости. Приблизно до 4,4%. Це стане можливим за рахунок внутрішнього споживання, адже інфляція будуть низькою – не вище 7% і зростання реальних доходів громадян, зростання інвестицій, в тому числі іноземних завдяки запуску ринку землі. Який планують запустити з четвертого кварталу 2020 року, ослаблення національної валюти і курсу долара на рівні 25,8 гривень. А до осені – до 27 грн. Разом з тим зміцнення гривні може збільшити дефіцит бюджету з очікуваних 1,8% ВВП до 3%.
І все ж головними ризиками для української економіки експерти називають зовнішні чинники, а саме падіння зростання економіки Китаю, падіння цін на сировину, що експортується Україною, а головне – можливість світової кризи. Його ймовірність дуже висока. Для України це принесе падіння ВВП на 8-9% в гривні або на 20-30 мільярдів в доларах. Інфляція виросте до 10%, курс долара виросте до 35-37 гривень і наші з вами доходи зменшаться ще на 15-20%. Півмільйона українців втратять роботу, додамо сюди ще 300 тисяч "гастробайтеров", які можуть повернутися на батьківщину через скорочення робочих місць в Європі. Дефіцит бюджету зросте до 2,7% ВВП. Є думка експертів, що наслідки цієї кризи ми будемо відчувати ще й у 2021 році.
Однак все це може бути посилений ризиками політичної нестабільності в країні – ключовий небезпекою для України. Тому, є серед прогнозів і менш оптимістичні. Наприклад, глава Ради Національного банку України Богдан Данилишин звертає увагу на негативні тенденції, що проявилися в агропромисловому секторі. За словами експерта, індекс сільськогосподарської продукції в листопаді 2019 року впав на 8,5% в порівнянні з листопадом 2018 року. Загалом, за минулий рік падіння склало 8,8%. Складаються передумови до уповільнення темпів зростання в аграрному секторі, який є локомотивом української економіки.
Ускладнюється також кон'юнктура міжнародних ринків металопродукції і сировини для металургії, а це – друга за значимістю експортна позиція України. Є і більш несприятливий прогноз – жити стане гірше з вини чиновників. Цю думку експерта Growford Institute Олексія Куща.
"У фінансовій сфері держава буде продовжувати будувати" піраміду ОВДП ", нарощуючи частку спекулятивного фінансового іноземного капіталу до 150-200 мільярдів гривень, скільки зможе витримати економіка? В кінці-кінців це все призведе до рукотворного кризи – збільшення бюджетного дефіциту, падіння промисловості, і зменшення реальної зарплати українців, – підкреслює Кущ.
Міжнародний погляд
Погляди і думки на наші економічні перспективи в цілому в 2020 році досить різні. Але серед них позитивні сценарії займають далеко не перше місце. Хоча такі є. За прогнозом Світового банку, в 2020 році українська економіка зросте на 3,7% .Рост ВВП Україна в 2021 і 2022 році прискориться до 4,2%. Про це йдеться в звіті банку. І це на тлі того, що вся світова економіка в 2020 році буде рости мінімальними темпами. Очікується, що світова економіка зросте – з 2,4% в 2019 році до 2,5% в 2020 році.
Від макроекономіки перейдемо до внутрішньої
Тут свої негативи. З 2020 роки українці отримуватимуть по дві платіжки за послуги комуналки. Міністр розвитку економіки Тимофій Милованов заявив, що багато українців приховують доходи, щоб отримати субсидію. Але якщо в Україні приймуть новий закон "Про працю", обманювати буде складніше. Але в цьому випадку субсидію не отримають ті, хто працює неофіційно. А тіньових співробітники серед українців – велика половина. І до речі, не з їхньої вини. Але будемо чекати новий Закон. А поки підкреслюємо: субсидію не призначать, якщо заборгованість за комуналку перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів, тобто 340 тисяч гривень. Щоб погасити таку заборгованість і отримати "знижку", потрібно буде звернутися до постачальника послуги і оформити договір про реструктуризацію боргу. За боргами у нас вже рекорд – понад 55 мільярдів гривень. У 2020 році ситуація може загостритися, адже вже стали приходити квитанції з новими сумами, причому на деякі послуги – відразу по дві. З січня українці почали отримувати вже дві платіжки і за газ – одну за спожиті кубометри, іншу – за розподіл палива. Це не додаткові гроші, просто плату за доставку енергоносія вивели в окремий платіж. Це стосується всіх – навіть тих, хто, наприклад, місяць був у відпустці і зовсім не користувався послугою.
Хоча в комунальних тарифах теж є позитив. Кажуть, що в платіжках за грудень оплата за опалення і гарячу воду знизилася в середньому на 23%. Залежно від площі квартири економія може скласти до 400 гривень. Зауважимо, тарифи не змінилися, змінився лише принцип нарахування. Підставою для перерахунку стало зниження ціни за газ в грудні – вона впала майже до 5878 гривень за тисячу кбометров, замість закладених в тариф 7800 гривень. Сума перерахунку вказується в окремій графі платіжки. Втім, експерти називають таку акцію одноразовою. "На даний момент на ринку ціна газу вже пішла вгору. І може виникнути ситуація, коли підприємства ТКЕ, яким переглядають тарифи, будуть нарощувати збитковість" – підкреслює економіст Олег Пендзин.
Згідно з домовленостями України з МВФ з 2020 року жителі приватного сектора, так і промислові підприємства повинні платити за газ стільки, скільки потребує ринок. Щоб застрахувати населення від різких цінових стрибків, до 1 травня 2020 року встановлено фіксований тариф – 6600 гривень за тисячу кубометрів. Це гарантована ціна від Нафтогазу.
"Від запровадження страхової ціни споживачі програли. Тому що їх змушують купувати газ за вищою ціною і будуть змушувати до кінця опалювального сезону", – вважає експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. Нагадаємо, найнижчий тариф зараз в Києві – близько 33,6 копійок за кубометр, а найвищий – у Львівській області, 2,39 гривень. З 1 січня 2020 року тарифи на транспортування газу зросли на 30%. Додамо, після 1 травня уряд планує відмовитися від фіксованих цін на газ для населення. Тобто вартість газу стане ринковою для всіх без винятку.
Кстате, сегоня "Нафтогаз України" встановив нову оптову ціну на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших споживачів по ПСО в січні 2020 року на рівні 4,65 гривень за один кубометр. У відомстві зазначили, що ціна не включає націнки газових збуту і витрат на транспортування газу магістральними, розподільними трубопроводами і ПДВ. Тепер ціна на поточний місяць буде визначатися відповідно до фактичних біржовими торгами, які проходили з 1 по 22 число цього місяця. Компанія буде публікувати ціну на поточний місяць протягом декількох робочих днів після 22 числа, – заявили в компанії.
При цьому глава компанії Андрій Коболєв запевнив, що в зв'язку з тим, що ціни на газ в січні 2020 року виявилися нижчими за прогнозовані, споживачам, які закупили його по страхової ціною, в кінці опалювального сезону повернуть переплату.
Рейтинги падають
Але і без цього зростання цін, ми живемо "по-багатому". Київ і вісім українських обласних центрів увійшли в перелік найдорожчих міст світу. Про це свідчать дані проекту Numbeo.
При складанні рейтингу фахівці оцінили міста, порівнюючи вартість продуктів, проїзду і житлово-комунальних послуг, а також купівельну спроможність населення. Всього до переліку потрапили 440 міст. Перше місце вже традиційно зайняв Цюріх. У п'ятірку лідерів увійшли також ще чотири міста Швейцарії: Базель, Лозанна, Женева і Берн.
Найдорожчим українським містом став Київ, який в загальному переліку зайняв 347 місце. За ним розташувалися Одеса (361 місце), Харків (376), Дніпро (383), Вінниця (384) і Львів (385). Також в списку є Тернопіль (392 місце), Запоріжжя (395) і Миколаїв (381). Нижче Києва в рейтингу виявилися Анталія (Туреччина) – на 387 місці, Бургас (Болгарія) – на 358-му, Тбілісі (Грузія) – на 404-му рядку і Делі (Індія) – на 405-му місці.
Оскільки ми з вами живемо в епоху інформаційних технологій, то не можемо обійти тему інтернету. Може, хтось і не помітив, але за минулий рік стаціонарний інтернет в Україні подорожчав на 1,64 – до 6,64 доларів або 161 гривень на місяць. Про це йдеться в звіті, складеному британською консалтинговою компанією BDRC Continental. В результаті в рейтингу дешевизни інтернету Україна тепер друга. На перше місце з сьомого піднялася Сирія. І це незважаючи на війну і розруху в країні. Там плата за інтернет в середньому становить 6,60 доларів на місяць. На третьому місці знаходиться Росія – 7,35 доларів, на четвертому – Румунія – 8,15, а замикає першу п'ятірку Білорусь – 9,87 доларів.
Ще в одному цікавому рейтингу ми з'їхали вниз. Україна опустилася на три позиції і зайняла 56 місце в рейтингу інноваційних економік світу від Bloomberg. І таким чином продовжує втрачати позиції в такій потрібній справі. Ще на початку 2018 року країна перебувала на 42 місці, а на початку 2019 року – вже на 53-му.
Ну а взагалі в цьому рейтингу з 60 проаналізованих у 2020 році країн перше місце займає Німеччина, потіснивши Південну Корею, яка очолювала рейтинг протягом останніх шести років. У той же час США опустилися на одну позицію і посіли дев'яте місце. На третє місце в рейтингу вийшов Сінгапур. Японія зайняла 12 місце, опустившись на три позиції нижче минулого року. Друга за величиною економіка світу, Китай, піднялася на одну позицію вгору і зайняла 15 місце. Україна з'їхала на 56 місце. Підкреслимо, з 60-ти можливих.
Щорічний Індекс інновацій Bloomberg протягом восьми років аналізує десятки критеріїв, використовуючи сім показників, таких як витрати на дослідження і розробки, виробничі потужності та концентрацію високотехнологічних публічних компаній. Прикро, що в нашій країні так мало уваги приділяється самому прибутковому напрямку економіки – інновацій. Як тільки ми це зрозуміємо, можливо, почнемо жити краще. А поки мовчки читаємо прогнози і вивчаємо рейтинги. І продовжуємо сподіватися, що 2020 стане роком, коли українська держава зробить рішучий стрибок від бюрократії в радянському стилі до цифрового уряду. Незважаючи на випадкові спроби модернізувати державну адміністрацію України (мова йде про реформу Вінницької міської адміністрації), велика частина адміністрацій залишаються за своїм характером бюрократичними. Багато документів вимагають тридцяти ручних підписів, при цьому ніхто не несе за них відповідальність. Ділові зустрічі присвячені збору підписів, а не серйозним аналітичним дискусій. Все це повинно змінитися.
Україні потрібна сучасна комп'ютеризована державна адміністрація. Естонія, в свою чергу, подала дуже цінний приклад. Будемо сподіватися, що нещодавно створене Міністерство цифровий трансформації, отримає необхідні повноваження для того, щоб модернізувати роботу уряду України.
Нас вже не 42 мільйони
До речі, міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет нарешті перерахував. За його чисельність населення України склала 37 мільйонів 289 тисяч осіб. При цьому, за його словами, ця цифра не включає людей, які постійно проживають за кордоном і на окупованих територіях. Це кількість людей, які фізично знаходиться на території України станом на 1 грудня 2019.
Таким чином мрія українців в 52 мільйони тане на очах. Нас вже навіть не 42 мільйони. При цьому ми не вмираємо, люди просто їдуть на "багаті села". Тільки за останній час з країни на заробітки виїхали сотні заробітчен і якщо так триватиме нас найближчим часом може стати менше 30 мільйонів …