Російська економіка втримається на плаву завдяки цінам на нафту

"Кілька разів на рік у російського президента Володимира Путіна є можливість виступити в ролі дбайливого глави держави. Найчастіше він говорить, в першу чергу, про економіку, наприклад, на щорічній прямої лінії або в посланні Федеральним Зборам. У нього напоготові багато цифр, все вони повинні показати, як добре все йде, а скоро буде ще краще. (…) він говорить про свої "національні проекти", за допомогою яких він хотів би реструктурувати російську економіку, але які зрозумілі не кожному росіянину", – йдеться в статті.

"У публіки Путіна здебільшого інші турботи, – зазначає автор статті. – Люди відчувають, що російська економіка перебуває в застої з 2014 року, на свої доходи вони з кожним роком можуть дозволити собі все менше. До того ж, з початку року вони платять на 2% більше ПДВ. А більшості доведеться працювати на п'ять років довше, перш ніж вони будуть отримувати пенсію".

"Російська економіка зростає занадто повільно, і Путін перебуває в скрутному становищі. Адже він навряд чи може активувати зростання, що не похитнувши при цьому систему, якої він зобов'язаний своєю владою, – вважає Бігалке. – Російська економіка страждає, перш за все, від трьох речей. по-перше, від санкцій, введених в зв'язку з анексією Криму і війною на сході України. Але, за даними МВФ, вони роблять менший вплив на зростання економіки, ніж друга причина: ціна на нафту, що обрушилася в 2014 році і потягнувшись за собою курс рубля. (…) Третя причина зак ючается в реакції уряду на ці проблеми: воно економить, накопичує резерви і зберігає низький рівень боргу".

"Завдяки економії та доходам від нафти російська держава не відчуває нестачі в грошах. (…) У цьому році обсяг Фонду національного добробуту, ймовірно, перевищить встановлені 7% від ВВП. Все, що виявиться понад цього обсягу, уряд може витрачати на своє розсуд. Вже зараз будуються домисли з приводу того, хто отримає з цього зиск. Найчастіше це маленький коло довірених осіб Путіна і впливових людей, часто пов'язаних з армією чи спецслужбами, від яких він залежить", – вказує видання.

Великі держзамовлення в Росії отримують в основному державні холдинги, продовжує видання. "Ці великі підприємства контролюють більшу частину російської економіки – і ними керують кілька підзвітних Путіну олігархів". При цьому приватні компанії часто просто не конкурентоспроможні. "Так як в результаті в приватному секторі економіки скорочується число добре оплачуваних робочих місць, падають і доходи".

"Тому російська економіка стабільна перш за все тому, що люди допомагають собі самі. Багато росіян тримаються на плаву завдяки нелегальній зайнятості, наприклад, працюють водіями, ремонтують автомобілі або здають свій город в оренду в якості парковки. За даними МВФ, ця сіра зона становить понад третини російської економіки. (…) За допомогою підробітку багато росіян рятуються від бідності".

"Звільнення економіки від держави і підтримка конкуренції послабили б вплив Путіна. Держслужбовці – найнадійніша база його прихильників, на їхні голоси він може покладатися на виборах. Водночас його влада спирається на тих, хто розбагатів завдяки його системі. Вони в кінцевому підсумку є, можливо , головною проблемою російської економіки, в якій вплив має більше значення, ніж конкурентоспроможність: хоча впливові підприємці і вирішують свої суперечки в суді, але відбувається це не в чесних, а в куплених процесах. Той, хто пе рейдет їм дорогу, ризикує опинитися у в'язниці", – пише Süddeutsche Zeitung.

Джерело: Інопреса

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *