Про манну кашу вперше стало відомо ще в XIII столітті, і поява цього продукту була випадковою.
Про це повідомляє «УРА-Інформ» з посиланням на Тsn.
Мельники помітили, що після перемелювання пшениці залишаються дрібні частинки, непридатні для випічки. Ці залишки, які спочатку вважалися відходами виробництва, стали основою для приготування каші.
Спочатку манку готували як в’язку кашу на молоці, і через складність відділення дрібних частинок вона швидко набула статусу ласощів.
Манка виробляється з пшениці хлібопекарських сортів і проходить кілька етапів обробки:
Очищення – зерно позбавляють соломи, землі та інших домішок.
Обдирка – видаляється зовнішня оболонка зерна.
Помел – зерна перемелюють, а потім просівають, щоб відокремити борошно від манки.
Шліфування – крупа очищається від надлишків жирів і клітковини.
Для збереження якості манної каші важливо зберігати її в сухому місці в щільно закритій тарі, оскільки крупа має високу гігроскопічність – швидко вбирає вологу і розбухає.
Також цікаво буде дізнатися про те, чому у «Потрійного одеколону» така назва: за що він став таким популярним.