У Касаційному кримінальному суді, що входить до складу Верховного Суду, було заявлено, що право на свободу віросповідання може бути обмежене в контексті мобілізації та військової служби.
Про цю інформацію повідомила ухвала, опублікована на сайті Верховного суду, передає «УРА-Інформ».
Там визначили критерії, за яких релігійні переконання можуть унеможливлювати кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу. Верховний Суд зазначив, що право на свободу віросповідання, гарантоване статтею 9 Європейської конвенції з прав людини, може бути обмежене на користь громадської безпеки та захисту прав інших.
Стаття 35 Конституції України передбачає можливість заміни військової служби на альтернативну, але не регулює процедуру доведення релігійних переконань, що визначається спеціальним законодавством.
Однак в умовах збройної агресії з боку Росії проти України, коли потрібне термінове мобілізаційне посилення ЗСУ для захисту країни, важливо забезпечити об’єктивну перевірку заяв про релігійні переконання, несумісні з виконанням військової служби.
«Колегія суддів під час розгляду справи дійшла висновку про те, що свобода віросповідання має зовнішній та внутрішній аспекти. Тому при відмові від служби з міркувань совісті особа має не лише підтвердити приналежність до релігійної організації, а й продемонструвати наявність у неї релігійних переконань», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що особа не підлягає відповідальності за ухилення від призову, якщо вона підтвердить:
– приналежність до чинних згідно з чинним законодавством релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю;
– щирість переконань переконання як словами, а й послідовними діями.
При цьому невідомо, які саме аргументи щодо «щирості» релігійних переконань суд вважатиме вагомими.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, працівників ТЦК каратимуть за порушення прав людини: заяву нардепа.