21:43 27.08.2018 | Общество | Авторские статьи     Новости Украины
100202277:nastya

Як "Укртрансгаз" "кидає" контрагентів за допомогою прокуратури та судів

Українські можновладці вже не перший рік запевняють світову спільноту у невідворотності реформ та слідуванні демократичним принципам. Але на ділі все це доволі часто залишається лише словами. Адже коли справа стосується великих грошей, то правові засади та навіть елементарна логіка зводяться нанівець різноманітними схемами із залученням «потрібних людей». Візьмемо до прикладу ситуацію із компанією «Укртрансгаз» і її тепер вже колишніми партнерами – постачальниками послуг та товарів.

Як

В 2011 році низка компаній - ТОВ «Турболінкс», ТОВ «Турботрейд», ТОВ «Промінвеставтоматика», виграли відкриті торги на закупівлю товарів та послуг для Філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» АТ «Укртрансгаз». Були укладені відповідні договори. Зобов’язання з постачання товарів та послуг – виконані в повному обсязі. Однак філія «Укртрансгаз» оплатила отриманий товар лише частково, посилаючись на відсутність фінансування. Тривалі перемовини успіху не приносили і компанії-постачальники в 2014-2015 роках звернулися до суду з позовами про стягнення з АТ «Укртрансгаз» заборгованості за поставлений товар.

Під час розгляду справи в суді відповідач визнав свої вимоги в частині отримання ним товару, однак, знову посилався на відсутність у нього фінансування для сплати боргу. За деякими справами судом першої інстанції вже були винесені рішення про задоволення позовів і стягнення коштів на користь позивачів.

І тут почалось таке, що у правовій державі собі уявити складно - у справу вступає прокуратура, обгрунтовуючи необхідність своєї участі тим, що «Укртрансгаз» є державною компанією, а отже рішення у цих справах може вплинути на інтереси держави. При цьому цілковито ігнорується незаконність таких дій, адже участь прокуратури у цих справах є незаконною, оскільки в неї відсутні такі повноваження.

Як пояснили адвокати Адвокатського об’єднання «ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ» Тетяна Проскурня та Олена Рацун, які здійснюють представництво інтересів вказаних контрагентів АТ «Укртрансгаз», у прокуратури взагалі відсутні повноваження брати участь у даних справах, оскільки Законом України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього ж Закону, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Таким чином, на сьогоднішній день прокуратура може здійснювати представництво інтересів держави виключно за умови, що захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Більш того, в даному випадку суперечки виникли між двома суб’єктами приватного права. Адже АТ «Укртрансгаз» є самостійним господарюючим суб’єктом, не відноситься до органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень. А отже в даному випадку прокуратура взагалі не має права приймати участь у розгляді даного спору. По деяких із справ на стороні відповідача участь приймають ще декілька державних компаній – НАК «Нафтогаз України», Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, податкові органи, на інтереси яких взагалі не може вплинути рішення суду у цих справах. Незважаючи на це, прокуратура і «Укртрансгаз» клопочуть перед судом про їх залучення до участі у справі, і суди у більшості випадків такі клопотання задовольняють, що ще більше порушує принцип рівності сторін.

Існує ряд рішень, в яких Європейський суд при встановленні порушення права на справедливий судовий розгляд, посилався саме на відсутність належних умов, які б обумовлювали участь органів прокуратури у судовому процесі. Зокрема, у рішенні в справі «Menchinskaya vs Russia» Європейський суд встановив, що без наявності належних підстав для вступу у справу участь прокурора на підтримку однієї зі сторін у судовому процесі буде нічим іншим, як підриванням засад справедливого судового розгляду та принципу рівності сторін. Адже сторона може сама себе належним чином представляти у процесі (справа «Korolev vs Russia»).

Незважаючи на всі вказані вище вимоги Закону та практику Європейського Суду з прав людини, суди у справі проти «Укртрансгазу» відмовляють в задоволенні клопотань адвоката про виключення прокуратури зі складу учасників. А це є необхідним, по-перше, для відновлення принципу рівності сторін, по-друге, для уникнення безпідставного затягування розгляду спорів з вини прокуратури. Адже під час всього розгляду справи сам відповідач демонструє пасивну поведінку, його участь полягає виключно в наданні письмових пояснень його представників, які грунтуються на тому, що «Укртрансгаз», нібито, не приймав товар та не уповноважував осіб на прийняття такого товару. При цьому жодних доказів, які б підтверджували його позицію,  відповідачем не надано. В той же час,  прокуратура постійно заявляє безліч безпідставних клопотань про направлення господарських справ в слідчі органи, про витребування доказів, про призначення різного роду експертиз, про направлення судових доручень у справі тощо. Це призводить до зупинення розгляду справ і, як наслідок, - до затягування вирішення спорів.

Ситуація просто дивує своїм абсурдом. Протягом трьох років контрагенти безуспішно судяться з “”Укртрансгазом“”, проте кожного разу суд касаційної інстанції скасовує законні рішення, які виносяться судами на користь ТОВ «Турболінкс» і ТОВ «Турботрейд» і відправляє справи на новий розгляд. Тобто вивчені і досліджені вже абсолютно всі докази, всі матеріали справи, всі документи. А віз як то кажуть і нині там.

Ще одним кричущим фактом у цій справі є базування позиції прокуратури на тому, що в 2014 році правоохоронними було відкрито кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами АТ «Укртрансгаз» та розкрадання державних коштів, в ході розслідування якого, нібито, було встановлено фіктивність господарських операцій за договорами, які є предметом розгляду в даних господарських спорах. Однак, як пояснила адвокат АО «ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ» Олена Рацун, на сьогоднішній день по вказаній кримінальній справі вирок не винесений, не існує жодних інших судових рішень, якими були б встановлені факти фіктивності господарських операцій, що є предметом розгляду в суді.

Цікаво, що Верховний Суд в своїх постановах від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17 та від 26 червня 2018 р. у справі № 808/2360/17, вже висловив свою позицію з приводу встановлення факту фіктивності господарських операцій, а саме: «Факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.  Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності».

Незважаючи на це, у спорах з АТ «Укртрансгаз» Верховний Суд висловлює іншу позицію. Так, зокрема, у справах № 911/915/15 та № 911/917/15 Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, якими були задоволені позовні вимоги про стягнення боргу з «Укртрансгаз», і направив справи на новий розгляд. При цьому було вказано, що суди не надали належної оцінки доводам прокуратури та АТ «Укртрансгаз» про наявність кримінального провадження, порушеного за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами АТ «Укртрансгаз» та розкрадання державних коштів, та не перевірили доводи прокуратури про фіктивність господарських операцій. І це незважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанції обгрунтовано мотивували свої рішення з посиланням на всі докази, які були надані сторонами, в тому числі, надали оцінку всім первинним документам у справі.

Цілком логічним є той факт, що оскільки прокуратура та АТ «Укртраснгаз» виступають на одній стороні, то вони  мають спільно збирати та подавати докази, які б підтверджували їхню позицію. Натомість, як стверджують адвокати АО «ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ», «Укртрансгаз» самостійно не надає жодних доказів, в той час як прокуратура постійно заявляє клопотання, в більшості випадків – безпідставних,  про витребування доказів саме від АТ «Укртрансгаз». При цьому, слід зазначити, що на сьогоднішній день господарське судочинство побудоване таким чином, що роль судді в господарському процесі зводиться до ролі арбітру при повній змагальності сторін. Наведені у кодексі визначення змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві трансформують завдання та функції судді в процесі, змінюючи вектор з його ролі як одночасно судді, слідчого та адвоката в господарській справі на організацію процесу, сприяння реалізації прав учасників процесу та контролю за виконанням ними законодавчо визначених обов’язків. Відповідно до чинної редакції ГПК України  суддя виконує виключно роль арбітра та не збирає докази. Суди обмежені в своїх повноваженнях щодо збору доказів та встановлення фактичних обставин справи. Надання відповідних доказів та доказування є обов’язком сторін (позивача і відповідача).

Незважаючи на це, суди задовольняють такі клопотання прокуратури, в результаті чого має місце, знову ж таки, затягування розгляду справи. А позивачі в даній ситуації стають її заручниками і досить часто складається враження, що спір розглядається між АТ «Укртрансгаз» та прокуратурою.

Одночасно прокуратура разом з АТ «Укртрансгаз», виступаючи проти вимог позивачів і діючи спільно та у змові, завідомо приховують докази, які в них є, стверджуючи про відсутність таких. Зокрема, відповідач стверджує, що позивачі не передали йому супровідних документів на товар – сертифікати якості (хоча про які сертифікати може йти мова, якщо, за позицією того ж відповідача, товар йому взагалі не постачався?). Проте, в одній зі справ АТ «Укртрансгаз» подає протоколи виїмки, з яких вбачається, що прокуратурою на підставі ухвали суду в рамках кримінального провадження були вилучені безліч документів, серед яких оригінали договорів, які є предметом розгляду у вказаних спорах, всі первинні документи,  акти приймання-передачі, а також сертифікати якості. Тобто, і АТ «Укртрансгаз», і прокуратурі достеменно відомо про наявність таких сертифікатів, однак, вони навмисно їх приховують і стверджують про їх відсутність, вводячи суд в оману.

Також цікаво, що відповідач за клопотанням адвокатів позивачів, на вимогу суду подає інформацію з власного бухгалтерського та податкового обліку, згідно з якою у нього обліковані всі господарські операції за договорами, які є предметом спорів. Тобто, в результаті оприбуткування операцій по придбанню товару у Відповідача виникло право на податковий кредит за цими операціями, яким «Укртрансгаз», звісно, користується, хоча самі операції як такі не визнає. Більше того, відповідач надає інформацію з власного бухгалтерського обліку про використання цих товарів у власній господарській діяльності.

Вказані вище дії прокуратури, на думку адвоката АО «ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ» Тетяни Проскурні, створюють перешкоди для законного стягнення заборгованості з АТ «Укртрансгаз», яка станом на сьогодні вимірюється десятками мільйонів гривень. Такі обставини негативно впливають на підприємницьку діяльність в Україні, заважають належному виконанню господарських зобов’язань та створюють прецеденти, які дозволяють недобросовісним учасникам господарських відносин ухилятися від виконання своїх зобов’язань.

І наприкінці знову хотілося б згадати про широкорекламовані владою реформи, зокрема, і про судову. Вже майже два роки минуло від набуття чинності Закону про реформу судової системи України №1401-VIII. Але результатів практично немає – напевно ніхто, окрім самих чиновників, не скаже, що суди в Україні стали незалежними. Вони, як і раніше, часто виконують замовлення деяких структур, як от у нашому випадку – забаганки прокуратури. Про яке верховенство права в Україні може йти мова, якщо навіть Верховний Суд ігнорує очевидні факти. Адже контрагенти виконали усі передбачені договорами зобов’язання. Суду надані всі необхідні згідно законодавства документи. Проведені судові експертизи, котрі підтвердили факт виконання всіх умов угод з боку контрагентів. Втім, для вищих судових інституцій цього замало – вони систематично скасовують законні рішення судів нижчих інстанцій і відправляють справи на новий розгляд за надуманими підставами. А потім українці дивуються – чому наша держави перебуває аж на 76-ому місці у рейтингу легкості ведення бізнесу? І чому іноземні інвестори так не поспішають заходити в Україну? Все просто – іноземці просто не можуть дозволити собі працювати у країні, де судова гілка влади є кишеньковим органом, який виконує замовлення від різноманітних структур. Закон один для всіх та вищий за усе – доки це гасло буде лише на вустах можновладців, а не на справі, в України, напевно немає цивілізованого майбутнього.


Читайте также:
 
Трамп объявил о подписании торгового соглашения с Мексикой Украина передала Эрдогану список украинских политзаключенных, - Джемилев Во вторник утром КПВВ "Майорское" возобновит работу В ноябре в Украину приедет заместитель генсека НАТО прибудет в Киев 6-7 ноября



bigmir)net TOP 100
  RSS контакты реклама на сайте
Фейсбук Ура-информ